11 липня 2013 року ВНЗ "Національна академія управління" та ДННУ "Академія фінансового управління" Міністерства фінансів України в приміщенні Національної академії управління провели науково-практичний семінар на вказану тему для працівників Мінфіну, Державної казначейської служби, головних бухгалтерів та фахівців фінансово-бухгалтерських служб розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. 

Доповідачами виступили провідні фахівці Державної казначейської служби, науковці Національної академії управління, Академії фінансового управління і Національного університету водного господарства та природокористування, експерти - консультанти з бухгалтерського обліку та аудиту.

На пленарному засіданні, обговоренні і дискусії під час круглого столу учасники семінару (а їх було 250 чол.) констатували, що стаття 6 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні», яка передбачає державне регулювання бухгалтерського обліку з метою створення єдиних правил ведення обліку, на практиці не виконується - адже норми положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) стосуються обліку всіх суб'єктів господарювання, крім банків та бюджетних установ. Отже, П(С)БО в своїй більшості не є методологічною основою для обліку та звітності в банках і бюджетних установах. 

Тому запровадження національних стандартів бухгалтерського обліку  є наразі актуальним питанням. Його вирішення дасть можливість забезпечити достовірну, прозору та співставну звітність про фінансовий стан як окремих суб’єктів, так і держави в цілому. Необхідно розробити та довести до користувачів типові методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику бюджетної установи. Введення нових облікових  стандартів потребує впровадження аналітичних субрахунків бухгалтерського обліку за принципами виокремлення: потенційної та/або фактично одержаної економічної (соціальної) вигоди; джерел цільового фінансування .

        Учасники семінару наголошували на необхідності розробки і впровадження методичних рекомендацій за основними об’єктами обліку згідно НП(С)БОДС а також відповідних інструкцій: зі складання фінансової та бюджетної звітності; з переходу на нові форми фінансової звітності суб’єктами державного сектору; з інвентаризації активів, зобов’язань та капіталу; щодо номенклатури Плану рахунків; його застосуванню бюджетними установами, органами Державної казначейської служби та державними цільовими фондами (типова кореспонденція рахунків); з переходу на План рахунків щодо кожної з груп суб’єктів державного сектору. 

Доповідачі підкреслювали, що ефективне управління державними фінансами неможливе  без впровадження інформаційних технологій, в першу чергу, шляхом організації процесу автоматизації за окремими об’єктами обліку. Якомога швидше повинна бути впроваджена комп’ютерна модель бухгалтерського обліку в державному секторі. 

Одним з головних напрямків організаційного забезпечення складання фінансової звітності учасники семінару вбачають у  визначенні складових інформації, правил та процедур консолідації бухгалтерських даних бюджетних установ: параметрів та рівнів консолідації бухгалтерської інформації а також об’єктів або складових інформації, що підлягає консолідації.

З метою врахування фіскальних ризиків і зон підвищеного ризику під час підготовки фінансової звітності суб’єктами державного сектору, у відповідності до НП(С)БОДС, учасники семінару вважають за потрібне внести відповідні зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, бюджетного кодексу та бюджетної класифікації. Потребує доопрацювання нормативна база  з бухгалтерського обліку та звітності для застосування фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. 

Опитування учасників семінару наочно показало, що ініціатива Академії фінансового управління щодо проведення цього заходу є дуже вчасною, тематика доповідей –  актуальною, інформація та роздаткові матеріали, отримані слухачами – досить грунтовні і стануть їм у нагоді у практичній діяльності. Побажання більшості опитаних – такі семінари треба проводити частіше!